Карабін нарізний МКМ-072

опис Карабіна нарізного МКМ-072

На ринку зброї з’явився карабін нарізний МКМ-072, який є автоматом Калашникова і його модифікації є найпоширенішою стрілецькою зброєю у світі. За наявними оцінками, до цього типу (включно з ліцензійними і неліцензійними копіями, а також сторонніми розробками на базі АК) належить до 1/5 усієї наявної на Землі стрілецької вогнепальної зброї. За 60 років було випущено понад 70 мільйонів автоматів Калашникова різних модифікацій. Вони перебувають на озброєнні 50 іноземних армій. Головний конкурент автоматів Калашникова – американська автоматична гвинтівка М16 – була виготовлена в кількості приблизно 8 мільйонів штук і перебуває на озброєнні 27 армій світу. На думку багатьох експертів, автомат Калашникова є еталоном надійності та простоти обслуговування.

Карабін складається з таких основних частин і механізмів:

• ствол зі ствольною коробкою, прицільними пристосуваннями і прикладом;
• знімна кришка ствольної коробки;
• затворна рама з газовим поршнем;
• затвор;
• поворотний механізм;
• газова трубка зі ствольною накладкою;
• ударно-спусковий механізм;
• цівка;
• магазин

Стовбур автомата нарізний (4 нарізи, кучеряві зліва-вгору-направо), зі збройової сталі.

У верхній частині стінки ствола, ближче до дульної частини, знаходиться газовідвідний отвір. Поблизу від дульного зрізу на стовбурі закріплено основу мушки, а з боку казенного зрізу в ньому є патронник із гладкими стінками, в який досилається патрон перед пострілом. На дуловій частині ствола нанесено ліве різьблення.

Ствол кріпиться до ствольної коробки нерухомо, без можливості швидкої зміни в польових умовах.

Зліва зверху і справа знизу від казенного зрізу ствола видно бойові упори. Зліва знизу – виступ, що спрямовує рух патрона, який подається з лівого ряду магазина. Усі вони конструктивно виконані у вигляді єдиної деталі – вкладиша. Загини у верхній частині стінок ствольної коробки слугують верхніми напрямними, а приварені до стінок зсередини штамповані деталі – нижніми. У задній частині ствольної коробки проглядаються деталі УСМ і задня вкладка, що слугує для встановлення основи поворотної пружини.

Ствольна коробка слугує для з’єднання частин і механізмів автомата в єдину конструкцію, розміщення групи затвора і завдання характеру її руху, забезпечення замикання затвором каналу ствола; також усередині неї розміщується ударно-спусковий механізм.

Ствольна коробка складається з двох частин: власне ствольної коробки і розташованої зверху від’ємної кришки, що оберігає механізм від пошкодження і забруднення.

Усередині ствольна коробка має чотири напрямні (“рейки”; rails), що задають рух групи затвора, – дві верхні і дві нижні. Ліва нижня напрямна має відбивний виступ.

У передній частині ствольної коробки є вирізи, задні стінки яких є бойовими упорами, за допомогою яких затвор замикає канал ствола. Правий бойовий упор також слугує для спрямування руху патрона, що подається з правого ряду магазина. Зліва розташований виступ, який спрямовує патрон із лівого ряду.

Група затвора складається з рами затвора з газовим поршнем, безпосередньо затвора, викидача і ударника.

Група затвора розташована в ствольній коробці “вивішено”, переміщаючись наявними в її верхній частині напрямними виступами як по рейках. Таке “вивішене” положення рухомих деталей у ствольній коробці з порівняно великими зазорами забезпечує надійну роботу системи навіть за умови сильного забруднення.

Рама затвора служить для приведення в дію затвора й ударно-спускового механізму. Вона жорстко з’єднана зі штоком газового поршня, на який безпосередньо впливає тиск порохових газів, що відводяться зі стовбура і забезпечують роботу автоматики зброї. Рукоятка перезаряджання зброї розташована праворуч і виконана як єдине ціле із рамою затвора.

Затвор має близьку до циліндричної форму і два масивних бойових упори, які під час повороту затвора за годинниковою стрілкою входять у спеціальні вирізи ствольної коробки, чим досягається замикання каналу ствола перед пострілом. Крім того, затвор своїм поздовжнім рухом здійснює подачу чергового патрона з магазину перед пострілом, для чого в його нижній частині є виступ досилача.

Також на затворі кріпиться механізм викидача, призначений для виймання з патронника стріляної гільзи або патрона в разі осічки. Він складається з викидача, його осі, пружини і шпильки-обмежувача.

Для повернення групи затвора в крайнє переднє положення слугує поворотний механізм, що складається зі зворотної пружини (часто невірно іменованої “зворотно-бойовою”, мабуть, за аналогією з пістолетами-кулеметами, в яких така справді була; насправді АК має окрему бойову пружину, яка приводить в рух курок і розташована в УСМ зброї) та напрямної, що складається, зі свого боку, з напрямної трубки, напрямного стрижня, що входить до неї, і муфти. Задній упор направляючого стрижня поворотної пружини входить у паз ствольної коробки і служить засувкою штампованої кришки ствольної коробки.

Маса рухомих частин АК – близько 520 грамів. Завдяки потужному газовому двигуну, вони приходять у крайнє заднє положення з високою швидкістю близько 3,5-4 м/с, що багато в чому і забезпечує високу безвідмовність роботи зброї, але знижує купчастість бою через сильний струс зброї і потужні удари рухомих частин у крайніх положеннях.

Цивільна версія знаменитого автомата Калашникова АК-47. Відмінність від військової версії – відсутність режиму автоматичного вогню і багнет-ножа. На сьогодні цивільні стрілки можуть придбати три модифікації знаменитого автомата:

1.Стандартна версія з дерев’яним прикладом.

2.Модель зі сталевим рамковим прикладом, що складається вниз.

3.Модель зі сталевим рамковим прикладом, що складається набік.

АК-47 – автомат, прийнятий на озброєння в СРСР у 1949 році; індекс ДРАУ – 56-А-212. Був сконструйований у 1947 році М.Т. Калашниковим.